Є чудова єврейська молитва: «Не дай мені померти, поки я ще живу».
Саме це випивка і робить за нами. Ми вбиваємо себе повільно, крапля за краплею, келих за келихом, пляшка за пляшкою в той час, коли мали б жити. Ми занурюємося в випивку і ховаємося під шаром жиру.
У більшості мемуарів колишніх любителів випити автори описують, як випивка заважала їхньому зростанню. Щоб рухатися вперед, як належить людині, ми маємо по-справжньому проживати життя, справлятися з ударами долі та приймати її подарунки. Ми повинні навчитися гідно сприймати як тріумф, так і катастрофу.
Коли ми п’ємо, ми цього не робимо — ми просто ховаємося.
Замість того, щоб наші горизонти розширювалися, світ навколо нас звужується. Якщо ми не зупинимося, він ставатиме все менше і менше, аж поки ми не втратимо всього, крім пляшки.
Зараз я читаю книгу «Відключка» Сари Геполи. Вона пише про своє падіння на дно. Вона заспокоює себе списками речей, які ще не втратила, як-от квартира та робота. Але…
«…вперше мені прийшло в голову, що, можливо, жодних реальних наслідків для мене не наступить. Я не потраплю до лікарні. Я не закінчу в’язницею. Можливо, ніхто і ніщо не зупинить мене. Замість цього, я буду продовжувати існувати так, як зараз, безпорадною маленькою алкашкою у просторі, що стає меншим рік від року. Я трималася за багато речей. Але не за себе».
Саме так я себе і відчувала. Незважаючи на те, що я (поки що) трималася за важливі речі — мою сім’ю і мій дім, світ навколо мене ставав все меншим і меншим, і я втрачала себе. Я повільно вмирала в той час, як ще жила.
Кажуть, що коли багато п’єш, світ довкола тебе звужується. Колись ви відведете погляд від пляшки і подумаєте: «І оце все?»
Ні, це не все. Навколо вас є цілий світ можливостей, і, коли ви кинете пити, це раптом стане очевидним. Уявіть собі, що ви безцільно витрачаєте одну годину на день через похмілля. До цього ще дві години на день, коли ви п’яні. Це три години на день (в середньому), двадцять одна година на тиждень, два робочі дні! На тиждень! Уявіть, що ви можете зробити у цей додатковий час!
Одним із частих наслідків припинення вживання алкоголю є те, що ваш дім раптово стане дійсно чистим. Він просто засяє чистотою! Частково тому, що у вас з’явиться вільний час, але і тому, що прибирання є прекрасним способом перенесення психічної енергії на інший об’єкт. Воно не дає вам думати про випивку і займає ділом ваші руки. Інше прекрасне зайняття, з тієї ж причини і тому, що воно добре для душі, це позбавлення від мотлоху.
Але ці речі — лише початок тверезого життя.
Після того, як ви кинете пити, ви виявите, що рівень енергії у вас почне збільшуватися. Як тільки ви пройдете фазу «я відчуваю таку втому, що ледь доберуся до ліжка і можу спати як завгодно довго», ваші нейрони почнуть діяти з такою швидкістю, про яку ви вже забули. Ви будете відчувати себе креативними, творчими і підприємливими.
Люди розказують про те, що почали малювати, писати, в’язати, бігати, займатися йогою — робити всілякі дивовижні речі після того, як кинули пити.
Потім, як тільки ви призвичаєтеся справлятися з емоціями та проблемами на тверезу голову, одного дня ви прокинетеся і зрозумієте, що втратили почуття страху.
25 років тому Сьюзен Джефферс написала бестселер «Відчувай страх і все одно роби це». Основний висновок, який я зробила з цієї книги, це те, що «єдине, чого дійсно слід боятися, — це нічого не робити».
Я звикла ховатися в захисному коконі. Але я не розуміла, що це був насправді не затишний притулок, а звичний образ дій. І я в ньому застрягла. Тому, що уникнути страху означає не розвиватися.
Ось п’ять ключових висновків із книги:
- Поки ви продовжуєте зростати як особистість, ви завжди будете відчувати страх. Відсутність страху означає відсутність розвитку.
- Єдиний спосіб належним чином позбутися страху — піти і зробити це (чого б ви не боялися). Тоді «це» більше не лякатиме вас.
- Немає сенсу відкладати справу, доки ви не почуватимете себе кращими/сильнішими, тому що ви ніколи не почуватиметеся кращими/сильнішими, поки не зробите «це».
- Всі інші також бояться.
- Пройти через страх не так страшно, як жити в стані безпорадності.
Сьюзен каже, що треба уявити собі найгірше, що може статися, і зрозуміти, що ви можете з цим впоратися.
Після того, як ви кинете пити, ви не тільки досягатимете більшого, але й зможете вийти в люди і презентувати себе. Розпочати бізнес, опублікувати книгу, знайти нового партнера.
Згодом, озираючись назад на той світ, звідки ви прийшли, ви подумаєте: «Це ж треба, мій світ став таким великим! Раніше мені і в голову не прийшло б, що так може бути!»
І все тому, що ви зробили лише одну невелику зміну…
Автор посту SoberMummy. Переклала і доповнила Моторна. Оригінал тут.
