З 30 травня по 2 липня у Бад Кіссінгені пройшла ярмарка «Пригод і всюдихідників», що регулярно проводиться тут із 1999 року, за винятком двох коронних років. Більше 300 фірм презентували свою продукцію і 50 000 відвідувачів з’їхалися до баварського (точніше, франконського) містечка з усього світу.
Побували там і ми, попри зливи і попередження про негоду. Дорогою слухали радіо-повідомлення про те, що в Алгої прорвало дамбу і затопило кілька сел: постраждалим рекомендували вивішувати білі прапори з вікон, щоб їх могли врятувати гелікоптери.
-Ти точно хочеш туди поїхати? – уточнив Ханнес, крутячи баранку.
-Так! Вдома сидіти — все одно, що в акваріумі. Повз вікна скоро коропи пропливатимуть!
Після повернення з роуд-тріпа Францією у нас два тижні поспіль гатив дощ. Добре для природи, погано для людей, чудово для шоу вантажівок у багнюці!
Тим більше, що треба було чимось розважити малого на канікулах. Така сама думка була у числених батьків, які з колясками, велосипедами і перев’язями заполонили колишній армійський полігон, а тепер природоохоронну зону площею 110 000 кв.м.
У Баварії більше канікулярних днів за всі інші німецькі землі. На цих, троїцьких канікулах, що тривали два тижня, лили дощі, тож варіантів для розваг на природі було небагато. Купальний сезон за температури за бортом +15 теж відкрити не вдалося. Натомість дітям вдягли шлеми або ковбойські шляпи — і вперед, опановувати повнопривідний світ!
Гаслом цього року було «Інновації зустрічаються з традиціями». Організатори намагалися таким чином відповісти на критику щодо шкоди могутніх двигунів внутрішнього згоряння для довкілля. Але мені більше сподобався інший лозунг: «Колись — це зараз!» Не чекати виходу на пенсію, подолання економічної кризи, закінчення епідемії, перемоги у війні… Брати і робити — просто тут і зараз!
Ще у 2021 році, під час другого локдауну, в мене назріла думка купити намет на дах і перетворити маленький джип «Сузукі Ігніс» на прізвисько «Звір» у будинок на колесах. Таке рішення відповідало духу часу. За два локдауни стало ясно, що нагально потрібна альтернатива традиційним подорожам із бронюванням квитків на літак, резервуванням житла в отелях або апартаментах і плануванням подорожі заздалегідь. Із сьогодні на завтра все може змінитися: приймуть нові правила, закриють кордони, припинять туристичне повітряне сполучення й не дозволять селитися в отелях, якщо тільки не подорожуєш у справах. Відповіддю на ці обмеження став рух «Кочівники у наметах на дахах», який започаткував Тільо Фьогель.
За останні роки однойменна група у клятому ФБ виросла до 40 тисяч учасників. Німці з ентузіазмом заходилися купувати й облаштовувати мобільне житло, що у складеному варіанті займає місця не більше від багажнику на даху машини. Є й фішка у вигляді правового бонусу: офіційно в Німеччині заборонено встановлювати намет без дозволу господаря ділянки. А от машину можна паркувати всюди, де це дозволено правилами!
Іще тенденції останніх років: мінімалізм, tiny houses і tiny travelling (мінібудинки і мініподорожі). Інколи вони набувають футуристичного вигляду, як от оця капсула на колесах із двома ліжками. Виглядає круто, але паркуватися з причепом проблематично плюс його треба реєструвати, проходити ТО кожні два роки, сплачувати податки і таке інше. Ну і витрати: коштує така цяця 29 000 євро, тоді як намет, навіть супер-пупер надувний на всю родину — 3000 євро.
Досвід показав, що намет, встановлений на даху машини, не впливає критично на витрату пального, що зросла з 5,4 до 5,6 л/100 км. Але слід враховувати так званий «ефект Вольтера»: зробивши велику покупку, неодмінно витратиш купу грошей на те, щоб «допрацювати її напильником». Як і у разі будинку або квартири, витрати не обмежуються ціною купівлі: до автомобільного намету довелося докупити багато аксесуарів, а саме:
- Складені стільці і стіл для кемпінгу
- Компресійні мішки для одягу
- Переносний холодильник
- Генератор струму
- 5-літрову каністру для води
- Захист від сонця для лобового скла
Все це і набагато більше пропонується також на ярмарках типу цієї. Є навіть витвори мистецтва!
На самих відвідувачів теж цікаво було подивитися. Стільки чудиків і фріків, ще й у партнерському стилі, я давно не бачила!
Не завжди було зрозуміло: люди косплеять під аутдорників, тільки мрять чи справді інтенсивно подорожують? Оцей псевдоковбой у хвацьких штанях зі 120 кишенями марки «Шеф»: приціняється до намету на даху чи просто прийшов набити рюкзак халявними роздатковими матеріалами?
Багато людей було із собаками, що добре почувалися на підстилці з тирси.
Насправді, траплялися різні люди з різною мотивацією і єдиною любов’ю до баварських спеціалітетів: м’ясного хліба і сосисок. Три підвісні дзбани з горчицею, майонезом і кетчупом доповнюють нехитрий асортимент забігайлівки.
Із розваг, окрім жрачки: за 2 євро можна було посидіти в кабіни позашляховика, що долав калюжу глибиною 130 см:
За 15 євро — самому сісти за кермо вантажівки і відчути себе Індіаною Джонсом:
За просто так: повтикати, як великий брудний джип долає перешкоду. Головне, вчасно відскочити, щоб не обляпатися!
Трьох із половиною годин виявилося достатньо, щоб обійти величезну територію ярмарки. Організація була на висоті: безкоштовне паркування, човникові автобуси, туалети з милом, водою і туалетним папером — все це контрастувало з французькою безалаберністю. І, хоч і протирічило духу пригод і спонтанності, надихало на нові плани і вказувало на неочікувані напрямки. Якими вони будуть і які з них здійсняться? Покаже час!
