Сьогодні мене розбудила новина на радіо про те, що вперше за двадцять років уряд Великої Британії зробив комплексний аналіз рекомендацій щодо споживання алкоголю та дійшов висновку:
Немає безпечного рівня споживання алкоголю.
Уряд рекомендує як чоловікам, так і жінкам, випивати не більше 14 одиниць алкоголю на тиждень протягом двох-трьох днів із тим, щоб кілька днів на тиждень були безалкогольними. Це всього на всього 1,5 пляшки вина, випиті за 2-3 дні.
(Почекайте, поки я зроблю паузу, щоби посміятися досхочу).
Я випивала таку кількість за одну п’ятницю. В суботу та неділю я випивала ще більше, і ще по одній пляшці щовечора з понеділка по четвер. Упс.
Причиною більш суворої позиції уряду є нові дослідження, які вказують на те, що будь-який рівень споживання алкоголю збільшує ризик розвитку раку, особливо раку молочних залоз, ротової порожнини, горла і кишечника.
Зв’язок із раком молочної залози є особливо сильним. Одна порція алкоголю в день підвищує ризик на 12%, дві порції — на 24%, три порції на день — на 36% і так далі.
Джерело: журнал The Lancet, дослідження з аналізом даних за 1990–2016 роки із 195 країн
Вважається, що це пояснюється зв’язком раку молочної залози з естрогеном. Алкоголь підвищує рівень естрогену в організмі, і більшість видів раку молочної залози є чутливими до цього гормону, що означає, що естроген діє як добриво, пришвидшуючи ріст пухлин.
Але йдеться не лише про рак. Вживання алкоголю також підвищує артеріальний тиск, як на короткий час, так і довгостроково, що збільшує ризик інфаркту та інсульту. Надмірна кількість алкоголю пошкоджує здатність серця качати кров (кардіоміопатія), збільшуючи ризик серцевої недостатності.
Дослідження, опубліковане у 2018 році в міжнародному медичному журналі The Lancet, показує, що в 2016 році майже 3 мільйони смертей в усьому світі були пов’язані з вживанням алкоголю, у тому числі 12 % смертей серед чоловіків у віці від 15 до 49 років.
Джерело: ScienceDaily
«Міф про те, що одна або дві порції алкоголю на день — це добре для здоров’я, — є просто міфом. Це дослідження зруйнувало цей міф», — говорить д-р Еммануела Гакіду з Інституту статистики та оцінки здоров’я. За даними журналу The Lancet «рівень споживання, який мінімізує ризик в окремої особи, становить 0 г етанолу на тиждень».
Крім того, ми всі знаємо про ризик для печінки.
Рівень захворюваності печінки у Великобританії зріс на 400% з 1970-х років, і «ті, хто ризикує, — це не тільки хронічні алкоголіки, а й професіоні робітнки середнього віку, які забагато п’ють майже кожного вечора», — говорить д-р Деббі Шоукросс, консультант-гепатолог лікарні Королівського коледжу. В Україні показник смертності від цирозу печінки за 10 років виріс утричі, з 7,4 до 22,2 на 100 тис. населення.
Я знаю, що легко подумати, що це не станеться зі мною. Або що ми ризикуємо кожного разу, коли переходимо дорогу. Або що ми постійно чуємо суперечливі поради. Я думала, що червоне вино має бути добрим для здоров’я! Так я думала, поки це не сталося зі мною. А коли чуєш, що у тебе діагностовано рак, занадто пізно казати: «Добре, тепер я почну дослухатися до порад про здорове життя!»
У мене не мало бути раку молочної залози. Мені лише 46 років — я не підпадаю навіть під національну програму скринінгу. Я вигодувала грудьми трьох дітей. У мене здорове харчування. Я щодня займаюся спортом. У мене було трохи зайвої ваги (зараз немає!), але не було ожиріння. Я не курю вже п’ятнадцять років.
Моєю єдиною (залишковою) поганою звичкою була випивка (плюс серіали та трохи шоколаду).
І я справді вважаю, що відмова від випивки за сім місяців до того, як у мене знайшли пухлину (що ховалася роками), врятувала мені життя.
По-перше те, що я стала більш здоровою та стрункою, зробило мене більш чуйною до свого тіла, що в свою чергу допомогло мені виявити ущільнення.
По-друге, виявивши його, я не могла позбутися страху — я повинна була негайно розібратися з ним. Якби я все ще пила, я б випивала кожного разу, коли з’явився страх, переконуючи себе почекати кілька тижнів, щоб побачити, чи воно само по собі не минеться…
По-третє, моя пухлина була дуже чутливою до гормонів. Це означає, що якби я все ще пила, вона росла б набагато швидше.
Оскільки рак у мене діагностували на ранній стадії і мою пухлину вважали такою, що росте повільно, обійшлося без хіміотерапії і, ймовірно, я помру від чогось зовсім іншого, сподіваюся, через багато-багато років.
АЛЕ мені все ще доводиться жити з постійним страхом рецидиву і приймати тамоксифен (із запаморочливим списком потенційних побічних ефектів) протягом принаймні десяти років.
Отже, будь ласка, не думайте, що це ніколи не станеться з вами:
КИНЬТЕ ПИТИ І ЖИВІТЬ ДОВШЕ!
Автор SoberMummy. Переклала і доповнила Моторна. Оригінал тут.
Дивіться також пост Уляни Супрун про шкоду алкоголю.