Здоровенькі були! Цей блог присвячено здоровому способу життя: поміркованим фізичним навантаженням, здоровому харчуванню й різносторонньому розвитку особистості. Але перш, ніж заглибитися в ці цікаві аспекти, розглянемо відповідь на просте питання: для чого нам вести здорове життя? Це питання не таке банальне, як здається з першого погляду. Якщо ми не знайдемо правдивої і вичерпної відповіді на нього, всі наші спроби почати нове життя з понеділка закінчяться в п’ятницю (цю або прийдешню). Трапляється так тому, що мозок в усьому сумнівається. Як той одеситик, що не встиг народитися, вже критично оглядає світ: «А що я з цього буду мати?», так і наш мозок, перш ніж почне напружуватися — планувати, займатися підрахунком калорій, пошуком корисних рецептів й організацією занять спортом — хоче знати: «До чого весь цей кіпеш?» Адже, так чи інакше, доживемо якогось віку, скільки б нам його не було відведено, тож нащо робити щось для вдосконалення того, що через 50–70 років само по собі відпаде? Кінець же на всіх — здорових і хворих, обтяжених шкідливими звичками і вільних від них — чекає однаковий. То чи є сенс напружуватися і щось змінювати?
Так, є, і, щоб зрозуміти, який саме, слід дати відповідь на головне питання:
У чому сенс буття?
Сенс буття — у вдосконаленні духу шляхом гармонійного розвитку всіх складових людини у взаємодії з іншими людьми. Людина — це самонастроювана система, що складається з чотирьох основних складових: духу, душі, розуму й тіла. Неполадки в якомусь сегменті системи призводять до розладу всього організму. Найчастіше трапляється так, що дух спить роками, в той час як душа страждає, а тіло із розумом змагаються за звання першого: то розум заганяє тіло, примушуючи його натужно працювати чи сидіти на дієті, то тіло бере верх, їсть і п’є все, що забажає. Інколи верх бере Свиноцуцик, який б’є байдики, відмовляючись встати з дивану і зайнятися спортом. Душа знаходиться ближче до духу, а розум – до тіла. Тож коли в емоційній сфері трапляється розлад (смерть когось із близьких, важка хвороба, раптове розлучення, участь в аварії або природному катаклізмі), саме душа пробуджує дух, просто-таки волаючи до нього: «Я більше не можу страждати, зроби вже що небудь!» Дух, сонно позіхаючи після багаторічного сну, виправдовується: «Вибач, серденько, провтикав. Зараз все швиденько виправлю». В цей час сторонні можуть спостерігати, як людина кардинально змінюється: звільняється з обридлої роботи, рве зв’язки, що обтяжували роками, ба й десятиліттями, кидає пити і палити, їде у подорож… Це означає, що дух прокинувся і показав, хто тут головний. Розум же слухняно виконує вказівки духу, тоді як душа заспокоюється і тіло потихеньку приходить до норми. Коли гармонії досягнуто – всі складові людини задоволені – дух може знову заснути, спочиваючи на лаврах. До нової катастрофи, хвороби, кризи або розладу в емоційній сфері.
Часто трапляється так, що людина зациклюється на розвитку лише одного свого сегменту: частіше за все розуму, але буває й так, що душі або тіла. Приклад надто розвиненого тіла («Сила є, розуму не треба») можна бачити у качків в спортзалах і професійних спортсменів, але також серед поборників здорового способу життя, надто зациклених на чистих продуктах, диханні, медитаціях і т. ін.
За прикладом надто розвиненого розуму далеко ходити не треба – можна просто глянути в дзеркало, якщо ви, як і я, народилися в СРСР, де інтелект був на першому місці. Якщо ж ні, можна подивитися на програмістів і вчених.
Надто розвинені душі – це люди, в яких емоційна сфера і взаємодія з іншими на першому місці. Серед таких часто трапляються жінки, що поклали себе на вівтар сім’ї та/або роботи, ті, які живуть «заради інших». Їхній дух часто прокидається, коли діти вже дорослі, а робочий вік скінчився і почалася пенсія.
Гармонійний розвиток людини можливий лише під керівництвом бадьорого духу, який віддає команди зверху. Душа слухається і налагоджує відносини з іншими, без яких справжній розвиток неможливий. Розум, під керівництвом душі й духа, збирає інформацію, планує і віддає накази тілу, що слухняно їх виконує. Якщо ви думаєте, що досягти цього надто складно, потрібні роки і спеціальні вправи для «просвітлення», то помиляєтеся. Треба лише бажати добра. От так просто. Але бажати щиро, з самої глибини душі. Бажаючи добра іншим, ми не станемо дошкуляти їм, «виносити мозок» близьким, хамити далеким, отруювати собою буття людей. Наша емоційна сфера – душа – нормалізується і буде розвиватися, роблячи добро іншим. Бажаючи добра собі, ми не будемо збиткуватися над своїм тілом, ставитися до нього, як до безкоштовно наданого нам коня, якого можна ганяти «в хвоста і в гриву», доки не впаде без сил і не помре.
Ми будемо піклуватися про своє тіло, як піклуємося про своє житло: прибираємо його, ремонтуємо, час від часу купуємо нові речі, щоб його прикрасити. Наше тіло – це єдиний притулок для нашого розуму, душі й духу. Це дім, в якому маємо провести все наше земне життя.
Тож зробимо цей дім затишним, чистим і, головне, нашим власним! Виженемо непроханих гостей: погані звички, застарілі традиції, стереотипи, думки інших про те, як нам слід жити; оновимо його і прикрасимо новими речами. Саме у цьому допоможе мій блог, в якому я збираю найкращий світовий досвід, перекладаючи і пишучи статті на тему:
- Як схуднути і зберегти струнку фігуру?
- Як встати з дивану і почати займатися спортом?
- Як кинути пити?
- Як запланувати і виконати заплановане? Як довести справу до кінця?
- Як перетворити буденне життя на цікаву подорож?
Читайте на здоров’я і пам’ятайте, що здоровий спосіб життя — це не самоціль, а турбота про розвиток себе як єдиної, цільної й унікальної істоти.
