– Ні, це не наше село. Це пляж нашого села! – пишу до сімейної групи в телеграм і сама собі не вірю. – Ліворуч — річка з питною водою, праворуч — океан із солоною. Посередині — здоровенний піщаний «язик». Й…
День, коли збуваються мрії
Влітку 2014 року я відпочивала з Борисом у таборі для аутистів у Рівненській області. Табір був розташований на депутатській базі серед лісів Рівненщини. Організаторами була молода пара з Рівного, син яких, 8-річний аутист, трагічно загинув, коли вони були на дачі.…
Португалія: тепла латка на серці. Шлях Рибака-4: фальш-старт
– Чуєте, а коли буде Порту-Кову? – звернулася я до водія, який базікав із приятелем і крутив здоровенну баранку одним пальцем. – Та вже хвилин 20, як проїхали! – радісно повідомив його приятель. Водій зі стриманою гідністю промовчав, як і…
Португалія: тепла латка на серці. Шлях Рибака-3: чудернацький Лісабон
– Що ти там п’єш? – спитала мама. – Um poco! – відповіла я, жестом показуючи офіціанту, щоб долив іще. – А що воно таке? Червоне, біле чи зелене? З якого регіону? Якого року витримки? – допитувалася ма, яка краще…
Португалія: тепла латка на серці. Шлях Рибака-2: містичний Порту
Найтупіший мандрівник, який подорожує, кращий від наймудрішого мандрівника, який сидить удома. Монгольске прислів’я До жодної подорожі я не готувалася так погано й безалаберно, як до цієї. За пару днів до вильоту я завантажила список речей для Дунайського походу. Оскільки ночувати…
Португалія: тепла латка на серці. Шлях Рибака, частина 1
Під час війни живеш із розбитим серцем і половиною мозку. Це якби ти була вагітною і тебе кинув коханий: розумієш, що маєш щось робити, але не втямиш, що саме. Коли все скидається на нуль, злітає все наносне: онлайн курси, вебінари,…
Назад до життя!
Розділ 1 Мишко серед бабів – Здоровенькі були! Це ви людей із потойбічного світу доставляєте? – чемно звернувся Мишко до секретарки. Дівчина не зважала не нього: втупила очі в екран і швидко клацала по клавіатурі пальцями з нарощеними вишневими нігтями.…
Кобург вранішній і вечірній
Цієї суботи Кобург було не впізнати: зазвичай тихий, провінційний і сонний, в останній день перед виборами він перетворився на бурхливе, енергійне, живе місто. Столики в кафешках на Марктплац вщерть заповнені людьми, які жваво спілкуються, час від часу вибухуючи реготом. Вулицями…
Похід берегами Дунаю, заключна частина: 9 кумедних і дивних моментів
– Цей дебіл мені всіх овець розполохав! – скаржилася я Борису на свій новенький телефон, який спеціально купила для цього походу, щоб робити кращі фотографії. – Мало того, що зробив мені жахливе селфі замість миленької картинки овець на фоні гір,…
Похід берегами Дунаю, частина 3: катастрофічна
– Третій раз завила ця клята сирена! Як ти гадаєш, нам слід тікати звідси? – розпачливо спитала я Ханнеса, сподіваючись почути у відповідь: «Ні». Адже ми тільки-но переставили палатку за кущі, де вітер не так сильно буянив. До того вона…