Зненацька: Гамбург!

Те, що ми наразі переживаємо, — наслідок того, що ми робили 5 років тому. До мене, наприклад, бумерангом прилетів Гамбург: наслідок участі у проєкті Abenteuerland («Країна пригод»), на який я задонатила ще у далекі докоронні й довоєнні часи. З лютого…

Read More

Франконський шлях-2. Перехід через Пекельну долину

«І навіть якщо ви проходите через пекло — продовжуйте йти!» апокрифічна цитата Уінстона Черчіля – Так, що там у нас попереду? – пригальмувала я трішки Бориса, що, як молодий сайгак, гасав крутими схилами вгору й униз. – Романтичне містечко під назвою…

Read More

Франконський шлях: початок

Так, ми зробили це! Подолали першу частину Франконського шляху (Frankenweg), що простягається на 520 км з півночі на південь Баварії, точніше тієї її частини, що називається Франконією і де ми живемо вже більше 7 років. Коротка статистика, що говорить більше…

Read More

Португалія: тепла латка на серці. Закінчення шляху Рибака: кульмінація та фальш-фініш

– Ні, це не наше село. Це пляж нашого села! – пишу до сімейної групи в телеграм і сама собі не вірю. – Ліворуч — річка з питною водою, праворуч — океан із солоною. Посередині — здоровенний піщаний «язик». Й…

Read More

День, коли збуваються мрії

Влітку 2014 року я відпочивала з Борисом у таборі для аутистів у Рівненській області. Табір був розташований на депутатській базі серед лісів Рівненщини. Організаторами була молода пара з Рівного, син яких, 8-річний аутист, трагічно загинув, коли вони були на дачі.…

Read More

Португалія: тепла латка на серці. Шлях Рибака-4: фальш-старт

– Чуєте, а коли буде Порту-Кову? – звернулася я до водія, який базікав із приятелем і крутив здоровенну баранку одним пальцем. – Та вже хвилин 20, як проїхали! – радісно повідомив його приятель. Водій зі стриманою гідністю промовчав, як і…

Read More

Португалія: тепла латка на серці. Шлях Рибака-3: чудернацький Лісабон

– Що ти там п’єш? – спитала мама. – Um poco! – відповіла я, жестом показуючи офіціанту, щоб долив іще. – А що воно таке? Червоне, біле чи зелене? З якого регіону? Якого року витримки? – допитувалася ма, яка краще…

Read More

Португалія: тепла латка на серці. Шлях Рибака-2: містичний Порту

Найтупіший мандрівник, який подорожує, кращий від наймудрішого мандрівника, який сидить удома. Монгольске прислів’я До жодної подорожі я не готувалася так погано й безалаберно, як до цієї. За пару днів до вильоту я завантажила список речей для Дунайського походу. Оскільки ночувати…

Read More

Португалія: тепла латка на серці. Шлях Рибака, частина 1

Під час війни живеш із розбитим серцем і половиною мозку. Це якби ти була вагітною і тебе кинув коханий: розумієш, що маєш щось робити, але не втямиш, що саме. Коли все скидається на нуль, злітає все наносне: онлайн курси, вебінари,…

Read More

Назад до життя!

Розділ 1 Мишко серед бабів – Здоровенькі були! Це ви людей із потойбічного світу доставляєте? – чемно звернувся Мишко до секретарки. Дівчина не зважала не нього: втупила очі в екран і швидко клацала по клавіатурі пальцями з нарощеними вишневими нігтями.…

Read More