Цієї суботи Кобург було не впізнати: зазвичай тихий, провінційний і сонний, в останній день перед виборами він перетворився на бурхливе, енергійне, живе місто.
Столики в кафешках на Марктплац вщерть заповнені людьми, які жваво спілкуються, час від часу вибухуючи реготом. Вулицями старого міста прогулюються мами з возиками, родини з різнобарвними повітряними кульками і пенсіонери з пакетами свіжекуплених на міському ринку фруктів, овочів та інших смаколиків.
Субота — день, коли німці традиційно закуповуються на наступний тиждень. Окрім цього, це була остання субота перед виборами. Тому ділова активність, пов’язана з останнім передвиборчим днем, співпала з активністю сімейною. Ми теж із Борисом вибралися до міста, щоб придбати у театральній касі квитки на вечірній концерт, і зненацька потрапили у вир подій.
На кожному розі — агітаційні палатки. Всього у виборчому переліку зо два ліктя довжиною 24 партії, але, звісно, не всі вони представлені у центрі міста. Втім, і тих що є, вистачає з лихвою.
Не лише брошури і різнобарвні кульки, але й карикатури, іграшки й інше приладдя — все йде на користь агітації.
Загалом, атмосфера піднесена, пожвавлена і сповнена очікуваннями. Німці хочуть змін на краще, але щоб при цьому нічого докорінно не мінялося. Явка на цих виборах була дуже високою: 76,6%. Отриманий результат влаштовує майже всіх: ані ліві, ані праві радикали до влади не прийшли, одна традиційна партія змінила іншу, формується коаліція і наступні 4 роки очікується подальша відбудова економіки із покращенням екологічної ситуації, бо вплив зелених буде посилюватися. Цієї суботи ніхто ще не знав, чим закінчаться вибори, але передчуття було хорошим.
Щоб трохи відпочити від міського натовпу, ми заглиблися у провулочки старого міста.
Атмосфера трішки замріяна, сповнена тишею сторіч. У Кобургу знаходиться найстаріший фахверк у Німеччині, збудований 1254 року.
Після літнього напливу туристів місто відпочиває — паровозик, що возить нагору, до фортеці Фесте, стоїть без діла. Водить його трішки піддатий дядько, який частенько підзаправляється кухлем пива на кінцевій станції на горі. Після чого залихвацьки веде вниз маленький потяг, що розганяється, підплигує на бруківці і погрозливо колихається, коли його заносить на поворотах, викликаючи захват у малечі і жах у дорослих.
Принц Альберт, який народився у Кобурзі і став чоловіком англійської королеви Вікторії, з осудом дивиться на шашличню «Арарат». За його часів такого неподобства не було!
Колишній Ратскеллер — традиційний заклад під ратушею старовинного міста, назву якого можна перекласти як «Погрібок міської ради» або «Льох зі щурами», — витіснила мережа ресторанів мексиканської кухні «Chili».
Між тим, ранкове пожвавлення змінилося вечірнім замисленням: сонце зайшло і місто огорнули сутінки.
Час збиратися на концерт! Перший концерт класичної музики в цьому, та й минулому сезоні.
Формат був незвичним і називався «Класика на ходу». Виконавці виступали у різних місцях старого міста: серед площі, на дитячому майданичку в парку, у дворі замку, біля фонтану й на галявині серед троянд. Давали не лише класику (симфонічну музику, хор і балет), але і сучасні танці, і джаз, і пісеньки з вар’єте 20-х років, перероблені «на злобу дня» із порше і смартфонами. Ведуча водила нас із ліхтариком від місця до місця, дорогою ми фотографували краєвиди, бо знімати саме дійство було заборонено.
Ноги гули — треба було вдіти кросівки, як зробили інші відвідувачі. Але, чесно кажучи, так обридли вже джинси, «функціональні» куртки і спортивне взуття, що я рада була трішки побути в класичному стилі. Треба сказати, що класична музика в Німеччині або дуже дорога (білети до опери на пристойні місця коштують від 100 євро), або безкоштовна — у церквах й у форматі Open air, на свіжому повітрі. Завбачливі німці беруть на такі концерти складні стільчики, термоси і парасольки (бо може і дощ піти, що часто трапляється). Деякі приходять із дітьми, собаками і велосипедами. І це чудово! Подивіться самі:
Бажаю вам плідної осені і запрошую при нагоді до Кобургу. Це чудове місто варте того, щоб його відвідати!
З любов’ю до Кобургу і вас,
Ваша Моторна
